Галузеві об’єднання закликають зберегти цільові показники ЄС щодо RFNBO за RED III після 2030 року

Коаліція зі 170 компаній, що працюють у європейському енергетичному секторі, офіційно звернулася до голови Європейської комісії стосовно Директиви про відновлювану енергію (RED III). Звернення зосереджене на положеннях директиви щодо відновлюваних палив небіологічного походження (RFNBO). Ця спільна позиція галузі підкреслює важливість, яку її представники надають збереженню встановлених обов’язкових вимог і цільових показників для цих палив після нинішнього часового рубежу — 2030 року.

Представники галузі зазначили, що будь-яке можливе скасування цих обов’язкових цільових показників, передбачених RED III, може мати суттєві наслідки для ринку. На їхню думку, такий крок може підірвати довіру до чинної кліматичної та енергетичної політики Європейського Союзу. У зверненні наголошується, що зміна політики також може поставити в невигідне становище організації, які вже інвестували в ці напрями відновлюваної енергетики, потенційно звівши нанівець зусилля, докладені протягом останніх шести років.

RED III у чинній переглянутій редакції містить механізми, покликані стимулювати попит на водень. Це забезпечується насамперед завдяки обов’язковому сукупному підцільовому показнику для відновлюваних палив. Директива вимагає, щоб певна частка водню, споживаного у промисловості, походила з джерел RFNBO.

Зокрема, директива встановлює, що до 2030 року 42% водню, використовуваного у промисловості, має походити з RFNBO. До 2035 року цей цільовий показник зростає до 60%. Ці відсотки становлять значну частку промислового споживання водню, яку, як очікується, буде переведено на відновлювані джерела.

Інші вимоги RED III стосуються транспортного сектору. Директива зобов’язує до 2030 року забезпечити 1% енергії, що постачається транспортному сектору, за рахунок RFNBO. Цей цільовий показник поширюється, зокрема, на такі види палива, як відновлюваний водень, синтетичні палива та відновлюваний аміак.

Широке коло підписантів відкритого листа представляє різні сегменти європейського енергетичного сектору. Серед них — виробники відновлюваної енергії, розробники технологій, розробники водневих проєктів, фінансові установи та інші енергетичні компанії. Їхня спільна позиція відображає поширений у галузі погляд на стабільність довгострокових засад політики.

Основне занепокоєння, висловлене цими зацікавленими сторонами, стосується можливих порушень функціонування ринку та інвестиційної невизначеності. Вони наголосили, що послідовні сигнали з боку регуляторної політики мають вирішальне значення для подальшого розвитку та нарощування виробництва й використання RFNBO в усьому ЄС. Таку послідовність вважають життєво важливою для досягнення ширших цілей декарбонізації в енергетичному секторі.

Наслідки для регуляторної політики Чинна нормативна база RED III встановлює чіткі траєкторії інтеграції RFNBO в європейський енергетичний баланс, зокрема у промисловому споживанні водню та транспортному секторі. Визначені цільові показники на 2030 і 2035 роки покликані стимулювати інвестиції та технологічний розвиток у цих сферах. Звернення галузі підкреслює прагнення до регуляторної наступності після цих початкових строків.

Участь у цьому зверненні численних компаній з усіх ланок енергетичного ланцюга створення вартості свідчить про єдину позицію галузі. Вони стверджують, що стабільні довгострокові зобов’язання у сфері політики необхідні для стимулювання інвестицій та забезпечення сталого зростання ринку RFNBO. Будь-яке сприйняте послаблення цих зобов’язань може вплинути на фінансування проєктів і загальний темп енергетичного переходу.

Що це означає Для сировинних трейдерів і судновласників стабільність цільових показників RED III щодо RFNBO безпосередньо впливає на довгострокові інвестиційні рішення стосовно альтернативних палив і відповідної інфраструктури. Тверда прихильність до цих цільових показників після 2030 року сигналізувала б про збереження попиту на відновлюваний водень, аміак і синтетичні палива, впливаючи на формування ринкових цін на сировинні товари та стратегії бункерування. Натомість будь-яка невизначеність може спричинити обережність в інвестуванні, впливаючи на доступність і ціни цих низьковуглецевих альтернатив та потенційно уповільнюючи декарбонізацію судноплавства й важкої промисловості.